Слимаки

Гол1 слизнякиЦе шкідник, який в Україні поширений  всюди,завдає найбільшої шкоди у вологі роки. Найчастіше зустрічаються сітчасті (до70 мм) та польові (до 50 мм) слизняки. Слизняки особливо великої шкоди завдають  розсаді і сходам овочевих культур. Пошкоджують ягоди суниці, бадилля і бульби картоплі, коріння, виїдаючи у них глибокі порожнини. Шкодять у теплицях і парниках. Зимують яйця і молоді слизняки. Навесні відроджуються молоді особини, які намагаються знаходити сирі місця з багатою рослинністю. Вони активні ввечері та вночі. Вдень ховаються під різним укриттям. Найбільш сприятлива для їхнього розвитку температура 12-200. Наприкінці літа і восени слизняки відкладають яйця купками під грудочки ґрунту біля підніжжя рослин.

Масове розмноження слизняків можливе, якщо протягом двох років поспіль опади перевищують норму і температура повітря нижче за середню.

Заходи боротьби:

Ранньовесняна обробка вологого ґрунту препаратом Агрозин згідно інструкції, який допомагає звільнити ділянки від слизняків майже повністю, але з досвіду можна порекомендувати збільшити дозу майже у двічі.  Періодичне видалення бур’янів у межі посівів. Виловлювання слизняків на невеликих ділянках за допомогою різних прикриттів, під які слизняки заповзають на день. Робити приманки під дощечки, обов’язково у затінку. Для приманки насікти капусту, полляти її нерозчиненим препаратом «Лепідоцид», тоді слизняків і не прийдеться збирати, т.д. від такої «смакоти» вони лопаються.

Горохова попелиця.

Гороховая попелиця Цей шкідник дуже поширений та його чисельність переважає у всіх зонах вирощування гороху, пошкоджує всі бобові культури.

Яйця мають чорне забарвлення і зимує у прикоревій частини багаторічних бобових трав. Навесні з яєць, що перезимували, відроджуються  личинки, а ще через 12 днів з’являються дорослі особини.  Пошкоджені пагони викривляються, листя скручуються, змінює забарвлення і всихає. Температура повітря нижче 160, сильні дощі чи посуха стримують розвиток тлі.

Заходи боротьби з шкідниками бобових.

1. Ранні строки сівби; просторова ізоляція посівів  від місць з багаторічними бобовими культурами.

2. Обробка гороху до цвітіння сумішшю препаратів «Актофіт» (40 мл на 10 л води) плюс «Бітоксибациллін (100 мл на 10 л води), або «Гаупсин» (100 мл на 10 л води), обов’язково з прилипачем «Ліпосам»  майже повністю знищує всіх шкідників на горосі. Можна додавати у розчин препарати «Здоровий сад» та «Екоберін» для того, щоб лист став більш жорстким та для відлякування шкідників  (по 4 гранули на 1 л води).

3. Прибирання врожаю у ранні стислі строки й швидкий обмолот гороху.

Горохова зернівка.

Горохова зерн1вка Цей шкідник набув значного поширення в Україні.

Жуки довжиною 4-5 мм, овальної форми, надкрилки з численними білими плямами. Останній сегмент черевця не покритий над крилами.

Зимують жуки всередині горошин, частково на городі у ґрунті. Зерновка заселяє горох під час цвітіння. Для розвитку яєць, необхідно щоб жуки харчувалися пилком гороху. Самка відкладає яйця на боби. Личинки з’являються через 15 днів і проникають у горошини, де триває їх розвиток. Жуки нової генерації частіше залишаються у насінні гороху до весни.

Заходи боротьби з шкідниками бобових.

1. Ранні строки сівби; просторова ізоляція посівів  від місць з багаторічними бобовими культурами.

2. Обробка гороху до цвітіння сумішшю препаратів «Актофіт» (40 мл на 10 л води) плюс «Бітоксибациллін (100 мл на 10 л води), обов’язково з прилипачем «Ліпосам»  майже повністю знищує всіх шкідників на горосі. Можна додавати у розчин препарати «Здоровий сад» та «Екоберін» для того, щоб лист став більш жорстким та для відлякування шкідників  (по 4 гранули на 1 л води).

3. Прибирання врожаю у ранні стислі строки й швидкий обмолот гороху.

Клубенькові довгоносики.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA Цей шкідник дуже розповсюджений.  Найнебезпечніші два види: смугастий і щетинистий.

Жуки з короткою головотрубою, довжина тіла 3-4,5 мм. Зимують жуки у ґрунті під рослинними залишками. Вилітають, коли температура сягає 150 та прилітають на сходи гороху. Жуки ушкоджують листя, обгризаючи його з країв. Особливо сильної шкоди приносять вони у спеку. Самка відкладає яйця на листя, личинки відроджуються  через 15 днів і проникають до коріння, де ушкоджують клубеньки.

Заходи боротьби з шкідниками бобових.

1. Ранні строки сівби; просторова ізоляція посівів  від місць з багаторічними бобовими культурами.

2. Обробка гороху до цвітіння сумішшю препаратів «Актофіт» (40 мл на 10 л води) плюс «Бітоксибациллін (100 мл на 10 л води), обов’язково з прилипачем «Ліпосам», ці заходи майже повністю знищують всіх шкідників на горосі. Можна додавати у розчин препарати «Здоровий сад» та «Екоберін» для того, щоб лист став більш жорстким та для відлякування шкідників  (по 4 гранули на 1 л води).

3. Прибирання врожаю в ранні стислі строки й швидкий обмолот гороху.

4. Весняна та осіння обробка ґрунту препаратом «Метаризин» проти зимуючого довгоносика.

Колорадский жук.

Колорадський жукЦей шкідник останнім часом поширений по всій Україні та по  європейській частині Росії і пошкоджує всі пасльонові овочі.

Зимують жуки у ґрунті на глибині 20-60 см. Навесні, коли ґрунт на глибині їхнього залягання прогріється до 150, виходять на поверхню й розпочинають харчування. За кілька днів самка відкладає яйця групами по 25-40 шт, розміщуючи їх на нижній стороні листа. У середньому одна самка відкладає 600-800 яєць Народження личинок відбувається приблизно тиждень. Вони грушоподібної форми, цегляно-червоні або помаранчево-жовтого кольору, з двома рядами чорних плям з обох боків. Розвиток їх триває близько двох тижнів, іноді до місяця, залежно від погодних умов, окуклювання відбувається у ґрунті. Жук нової генерації з’являється через 15 днів.

Жуки і личинки грубо об’їдають листя.  У нашій зоні жук розвивається у двох поколіннях.

Заходи боротьби з колорадським жуком.

Обприскування кущів картоплі проти жуків у період  масового виходу личинок  розчином «Актофіту» (40 мл на 10 л води) плюс бітоксибацилліну (100мл на 10 л води) або «Колорадоцидом» (1 пак на 10 л води). Осіння обробка ґрунту «Метаризином» проти зимуючого шкідника.

Парасолькова міль.

Парасолькова м1ль Цей шкідник поширений в Україні. Розмах крил до 1,2 мм, сіро-коричневі, опушені. Виходять метелики цього ж літа і самки відкладають свої яйця на суцвіття сім’яників селерових культур, які перебувають у фазі бутонів. Характерним для гусені парасольковою молі є обплутування і стягування путиною у формі парасольки. Під прикриттям павутиння гусінь об’їдає бутони, квіти, насіння. Закінчивши розвиток, вона окуклюється в парасольку у суцвітті.  Метелики, які вилетіли, залишаються зимувати.

Заходи боротьби з шкідниками моркви.

1. Дотримання сівозміни, розміщення моркви не ближче 10 м від торішнього ділянки, посів у ранні терміни, знищення бур’янів у посівах моркви, не проріджувати моркву.

2.Полив посівів моркви розчином «Актофіту» з лійки (100 мл на 10 л води) в середині червня та на початку липня.

3.Обприскування сім’яників під час висування парасольок розчином «Актофіту» та «Лепідоциду» (40 мл актофіту та 100 мл лепідоциду на 10 л води).

4. Осіння обробка ґрунту «Метаризином» від зимуючих метеликів.

Зонтична вогнівка.

Зонтична вогн1вка Цей шкідник поширений  по всій Україні і пошкоджує сім’яники селерових культур. Розмах крил метелика до 30 мм. Передні крила білі, сріблясті з зеленкуватим відтінком; задні білуваті з сірими плямами. Зимують дорослі гусені у ґрунті. Навесні вони окуклюються. Самки вилітають цього ж літа і відкладають яйця на суцвіття сім’яників. Через 12 днів виходять гусениці жовто-зелені з ясно-жовтою головою. Вони харчуються квітками, незрілим насінням і листям. На суцвіттях гусінь сплітає з павутиння щільні білі трубочки, у яких вона живе. Закінчивши харчування, гусінь йде у ґрунт на зимівлю.

Заходи боротьби з шкідниками моркви.

1. Дотримання сівозміни, розміщення моркви не ближче 10 м від торішньої ділянки, посів у ранні терміни, знищення бур’янів у посівах моркви, не проріджувати моркву.

2.Полив посівів моркви розчином «Актофіту» з лійки (100 мл на 10 л води) в середині червня та на початку липня.

3.Обприскування сім’яників під час висування парасольок розчином «Актофіту» та «Лепідоциду» (40 мл актофіту та 100 мл лепідоциду на 10 л води).

4. Осіння обробка ґрунту «Метаризином» від зимуючих метеликів.

Морквяна муха.

Морквяна муха Цей шкідник дуже поширений і найбільш небезпечний на Україні.     Вражає всі селерові культури. Муха чорного кольору, з зеленкуватим відтінком, голова коричнева, ноги жовті. Зимують лялечки у ґрунті. Виліт мух збігається з цвітінням яблуні. Самки відкладають своє яйце на ґрунт біля підніжжя молодих рослин моркви, воліючи затінені ділянки. Личинки, що відроджуються,  впроваджуються у коренеплід і проточують у ньому вузькі звивисті ходи. Листя ушкоджених рослин набуває червонувато-фіолетового кольору та жовтіє і всихає. Морквяна муха дає два покоління за літо.

Заходи боротьби

Комплекс агротехнічних прийомів: сівозміна, ні в якому разі не можна сіяти моркву та редис після таких сидератів, як гірчиця, рапс, редька маслянична, своєчасний висів насіння, своєчасні підгодівлі і поливи знижують шкідливість капустяної мухи. Не допускати проріджування посівів моркви, аби муха не «почула» запах – це головний захист, тому посіви слід робити розрідженими (змішувати насіння з Ем-бокашами -1:20, і так висівати, сходи будуть рідкими, не потрібно буде їх проривати, Ем-бокаші будуть перегнивати і слугуватимуть добривом для моркви. Двократний полив посівів розчином «Актофіту» (100 мл на 10 л води) – перший раз у червні, другий – на початку липня, не тільки відлякує муху, але й знищить шкідника, який вже проник всередину. 

Цибулевий прихованохоботник.

Цибулевий прихованохоботник Це дуже поширений шкідник в Україні. Жук сірого  кольору, з довгою, тонкою головою-трубкою, підігнутою вниз, довжина тіла до 2,5 мм. Зимують жуки на схилах канав, ярів, обабіч доріг, укриваючись під засохлою травою і грудочками ґрунту. Виходять із сплячки рано і харчуються спочатку на пророслих цибулинах, рештками неприбраними восени, та повністю переселяються на посіви цибулі. Жуки прогризають в листі дрібні отвори. Найбільшої шкоди вони приносять цибулі, яка посіяна насінням. Невдовзі самки відкладають яйця, які розміщають на поверхні трубчастого листя.  Личинки починають харчуватися, вигризаючи в м’якуші листа ходи, залишаючи недоторканою плівочку. Зовні такі ушкодження добре помітні як білясті повздовжні смуги. При сильному ушкодженні листя жовтіє і всихає.  Личинки безногі, жовтуватого кольору, харчуються 20 днів, після чого йдуть у ґрунт на окуклювання. Жуки, що вийшли з лялечок, залишаються зимувати.

Заходи боротьби з шкідниками цибулі.

1. Вирощування цибулі в сівозміні, видалення і знищення рослинних залишків, посів і посадка здоровим посадковим матеріалом у ранні терміни.

2. Внесення під час садіння  цибулин в грунт препаратів «Боверину» або «Метаризину» проти цибулевої мухи і цибульного прихованохоботника.  Влітку цибулю можна обприскувати  біопрепаратами «Актофіт» плюс «Бітоксибациллін» або «Лепідоцид» та прилипачем «Ліпосам» кожні 2-3 тижні, але за 48 годин перед вживанням. 

Цибулева міль.

Цибулева м1ль Цей шкідник поширений в Україні та приносить велику шкоду цибулі. Цибулева міль – метелик сірого кольору, опушений, розмах крил досягає 14 мм. Гусінь досягає 11 мм довжини, жовтувато-зеленого кольору. Цибулева міль пошкоджує продовольчі і насіннєві посіви цибулі. На сім’яниках знищує бутони, квіти, насіння.

Поява метеликів цибулевої молі збігається з моментом появи сходів цибулі, літають вони вночі, невдовзі самки відкладають яйця на сходи. Гусінь прогризає шкірочку пера цибулі і проникає всередину, де харчуються м’якоттю. Закінчивши розвиток, гусінь вповзає назовні, і окуклюється у павутинному коконі. Розвиток триває 9-12 днів. Вилітають метелики нової генерації, гусінь яких пошкоджує сім’яники.

 Заходи боротьби з шкідниками цибулі.

1. Вирощування цибулі в сівозміні, видалення і знищення рослинних залишків, посів і посадка здоровим посадковим матеріалом у ранні терміни.

 2. Внесення під час садіння цибулин в ґрунт препаратів «Боверину» або «Метаризину».  Влітку цибулю можна обприскувати  біопрепаратами «Актофіт» плюс «Бітоксибациллін» або «Лепідоцид» та прилипачем «Ліпосам» кожні 2-3 тижні, але за 48 годин перед вживанням.