Уход за гортензией осенью: правильная подготовка куста к зиме

 

Пересадка гортензии осенью

Если осень довольно теплая или вы живете в регионе с мягким климатом, то можно заняться пересадкой кустарника. В это время «переселяют» на другое место только метельчатую и древовидную гортензии. Но место для посадки готовят еще весной. По периметру приствольного круга выкапывают траншею глубиной и шириной около 30 см, заполняют ее компостом и регулярно поливают.

Гортензию пересаживают в сентябре. Для этого ветки куста обвязывают веревкой, чтобы они не сломались и не мешали вам работать.

 

Пересадка гортензии осенью

 

Гортензию обкапывают по внешнему краю траншеи и аккуратно достают из почвы, стараясь не повредить корни (особенно молодые). О старых корнях можно не беспокоиться. Растение переносят на новое место и сажают в заранее подготовленную яму, заполненную питательной почвосмесью с кислой реакцией.

Грунт лучше всего приготовить из листовой земли, перегноя, песка и кислого верхового торфа (рыжего цвета) в пропорции 2:2:1:1.

После посадки гортензию поливают и утрамбовывают почву. При этом корневая шейка куста должна находиться на уровне земли. Чтобы растение лучше прижилось на новом месте, рекомендуется провести омолаживающую обрезку (всех ветвей «под ноль»).

Размножение гортензии осенью

Также в это время можно размножать растение отводками, отпрысками (порослью) и делением куста. А вот черенкование гортензии осенью не проводят. Кустарник размножают зелеными черенками летом.

В сентябре-октябре при необходимости делят старые кусты гортензии и пересаживают деленки на новые места. Предварительно срезы на корнях обрабатывают толченым углем.

Размножение отводками малопродуктивно, но все же можно попробовать и такой способ. Для этого наклоняют низкорастущую ветку, пришпиливают ее к почве в заранее проделанной канавке глубиной 15 см и поливают. Верхушка при этом должна находиться над землей. С наступлением холодов отводок тщательно укрывают.

 

Размножение гортензии отводками

 

В следующем году канавку аккуратно раскапывают, отделяют порослевый побег, стараясь не повредить корни маточного куста, после чего высаживают этот побег на доращивание в школку на 1 или 2 года, а потом пересаживают на постоянное место.

Но самой важной процедурой, осуществляемой осенью, является тщательная подготовка кустарника к зиме. Это особенно актуально для гортензии крупнолистной (макрофилы).

Подготовка к зиме крупнолистной гортензии

 

Крупнолистная гортензия

 

Эта садовая гортензия нуждается в наиболее тщательной подготовке к зиме и надежном укрытии, поскольку больше остальных видов боится морозов. Дело в том, что эта капризная красавица цветет на побегах прошлого года. И если осенью на них подмерзнут цветочные почки, то в следующем году не будет цветков.

Подготовку к зимовке начинают уже в середине сентября. Первым делом обрезают все нижние листья до середины куста (верхние не трогают). Это ускорит процесс одревеснения побегов. После чего кустарник подкармливают фосфорно-калийным удобрением.

Спустя 3-4 недели в октябре, не дожидаясь сильных ночных заморозков, крупнолистную гортензию начинают постепенно утеплять. Это растение не боится выпревания, поэтому лучше укрыть его заранее, нежели запоздать.

Куст связывают и укрывают двумя слоями спанбонда плотностью не менее 60 г/кв.м.

Подготовка к зиме древовидной гортензии

 

Древовидная гортензия

 

Куст древовидной гортензии летом усыпан белыми щитковидными соцветиями, которые со временем приобретают зеленоватый оттенок. Большинство сортов этой разновидности неприхотливы, поэтому не нуждаются в укрытии на зиму. Однако современные крупноцветковые формы, которые прибыли к нам из питомников теплых регионов, требуют легкого окучивания. Это помогает защитить корневую систему от холода.

Древовидные гортензии цветут на побегах текущего года. Поэтому, если зимой подмерзнет верхняя часть побегов, на цветении это почти не скажется. Часто можно встретить совет, что на зиму не нужно обрезать отцветшие соцветия, чтобы растения лучше перезимовали. Это действительно так, но под тяжестью снега, скапливающегося на соцветиях, побеги могут сломаться. Поэтому поздней осенью у гортензии древовидной лучше удалить отцветшие соцветия (хотя бы самые крупные) и неодревесневшие части побегов, которые вряд ли успешно перезимуют. А опавшие листья нужно собрать и сжечь.

Подготовка к зиме метельчатой гортензии

 

Метельчатая гортензия

 

Гортензия метельчатая более рослая по сравнению с древовидной «сестрой». А еще у нее более темные листья, молодые побеги имеют бордово-бурый оттенок, а соцветия не шарообразные, а пирамидальные.

Гортензия метельчатая тоже цветет на побегах текущего года, поэтому хорошо зимует без укрытия. Однако для сохранности корневой системы осенью кусты рекомендуется окучить садовой землей, торфом или перепревшим навозом – слоем 15-20 см. Это и есть весь уход за гортензией метельчатой осенью.

Теперь вы знаете, как ухаживать за разными видами гортензии осенью. Надеемся, эти советы помогут вам сохранить роскошные кустарники в течение даже самой суровой зимы.

Обрезка гортензии осенью: подробная инструкция для новичков

Садоводы не первый год спорят, надо ли обрезать гортензию осенью или достаточно весенней обрезки. Каждая сторона приводит свои аргументы, и новичку легко запутаться в мнениях. Истина же, как всегда, где-то посередине.

Как правило, обрезку гортензии проводят весной, однако есть у этого способа свои минусы. Если растение уже проснулось и тронулось в рост, все места срезов будут «плакать» соком. Нередки случаи, когда древовидные гортензии просто «истекали соком» и погибали или так ослабевали, что в наступившем сезоне не могли зацвести. Обрезка гортензии на зиму защитит от такого исхода, однако нужно точно знать, к какому типу относится ваше растение и учитывать его специфику.

Обрезка древовидной гортензии осенью

Если на вашем участке обосновалась гортензия древовидная, то знать, как обрезать ее на зиму, особенно важно. По своей форме и темпам роста это обычный кустарник, который чаще всего формируется либо со свободной кроной, либо шаром. У древовидной гортензии всегда много отростков, как нулевых (от корня), так и появляющихся на скелетных ветвях. Из-за обильного роста этот куст нуждается во всех видах обрезки и почти все их можно проводить осенью.

  • Санитарная обрезка заключается в удалении сломанных ветвей, засохших побегов, а также непременном удалении засохших соцветий и всех листьев, кроме верхних.
  • Омолаживающая обрезка касается ветвей старше 4 лет, особенно покрытых слабыми и тонкими побегами. Такие ветви вырезают «под ноль».
  • Прореживающая обрезка древовидной гортензии сводится к удалению слабых нулевых побегов и всей поросли, загущающей куст, т.е. растущей внутрь кроны.
  • Обрезка на цветение проводится в последнюю очередь. Поскольку древовидная гортензия цветет на побегах текущего года, осенью все основные ветви можно укоротить до 2-4 пар хорошо развитых почек. В следующем году из них вырастут сильные, пышноцветущие ветви.

 

Обрезка гортензии на цветение

 

Даже если вы провели всю обрезку гортензии осенью, обязательно осмотрите куст с наступлением весны – некоторые ветви могли подмерзнуть или сломаться под тяжестью снега и их также придется удалить.

Обрезка метельчатой гортензии осенью

Метельчатая гортензия, как и древовидная, цветет на побегах текущего года, поэтому осенняя обрезка ей не страшна и даже пойдет на пользу. Правда, займет она гораздо меньше времени, хотя бы потому, что этот вид гортензии не дает столь пышного прироста и такого количества нулевых побегов, как предыдущий.

В данном случае вопрос о том, нужно ли обрезать гортензию на зиму, даже не стоит, ведь это необходимо. Из каждой почки на скелетных ветвях метельчатой гортензии вырастает побег, заканчивающийся соцветием, и за несколько лет без обрезки куст превращается в непролазный шар. Увы, сил на цветение у него не остается, и чем больше соцветий появляется, тем меньше, слабее и бледнее они становятся.

 

Обрезка гортензии

 

Главной задачей при осенней обрезке метельчатой гортензии становится прореживание куста и удаление всех тонких нежизнеспособных побегов. Не стоит забывать и о грамотном формировании кроны – регулярно удаляйте нулевые побеги, а сильные скелетные ветви осенью обрезайте, оставляя 1-3 пары почек.

Если вы хотите растить метельчатую гортензию в форме штамба, то обрезку и формирование нужно проводить весной и летом.

Обрезка крупнолистной гортензии осенью

Сложнее всего решить, как обрезать гортензию на зиму, когда речь идет о крупнолистной представительнице этого растения. Зависеть решение в данном случае будет не только от вида куста, но и от его сорта, возраста и даже климата, в котором он растет.

Принято считать, что крупнолистная гортензия цветет на прошлогодних побегах. Это не совсем верно, ведь соцветия образуются на побегах этого года, выросших из почек на прошлогодних ветвях. Чем ближе к вершине ветки находится молодой побег, тем больше шансов, что он зацветет. Поэтому обрезку нужно проводить особенно аккуратно, стараясь и не заглушать куст, и не лишить его возможности цвести.

 

Обрезка цветов гортензии

Укорачивать ветви и даже обрезать соцветия нужно очень осторожно, стараясь не задеть верхние пары почек

 

Самое важное при обрезке под зиму сохранить побеги, которые образовались весной и еще не цвели. А вот старые, одревесневшие и уже отцветшие ветви можно смело удалять. Помните о том, что крупнолистная гортензия – типичный кустарник, и ветви старше 4-5 лет ей просто не нужны. Также удаляйте сломанные или больные ветки, тонкую поросль, лишние нулевые побеги.

В современной селекции появились сорта крупнолистной гортензии, которые в мягком климате цветут и на старых, и на молодых побегах. Это Endless Summer, Freepon, Green Shadows, Hopcorn, Schloss Wackerbarth, Hanabi Rose и др. У кустов этих сортов проводят только санитарную и прореживающую обрезку.

Независимо от того, решите вы обрезать гортензию осенью или оставить эти хлопоты до весны, не забудьте удалить все засохшие соцветия. Идеально сделать это, как только цветки завянут, даже в ноябре будет еще не слишком поздно.

 

 

 

 

5 вкусных и полезных блюд из черной редьки

Черную редьку в качестве лекарства от кашля пробовали в детстве многие. Однако немногие знают, что этот полезный во всех отношениях корнеплод может быть еще и вкусным. Главное – приложить немного усилий и слегка «поколдовать» над ним.

Из редьки можно приготовить блюда не только для повседневного употребления, но и такие, которыми не стыдно украсить праздничный стол.

Котлеты из черной редьки

 

блины из черной редьки

Вам понадобятся: 500 г черной редьки, 250 г картофеля, 1 луковица средних размеров, 1 ч.л. молотого черного тмина, 1/4 стакана муки, 1 ст.л. растительного масла, соль и перец – по вкусу, 2 веточки зеленого чеснока (по желанию).

Приготовление. Натрите на крупной терке черную редьку. То же самое сделайте с картофелем. Лук порежьте небольшими кубиками. Смешайте все ингредиенты, добавьте соль и перец. Сформируйте круглые котлеты. Положите их на смазанный маслом противень. Выпекайте при температуре 190°С около 10 минут. После этого переверните на другую сторону и готовьте еще столько же времени. Подавайте горячими. Можно полить любимым соусом.

Чипсы из черной редьки

 

чипсы из черной редьки

Вам понадобятся: несколько штук черной редьки небольшого размера, растительное масло и соль.

Приготовление. Нарежьте черную редьку очень тонкими ломтиками. В миске смешайте растительное масло и соль и выложите туда порезанную редьку. Пока она пропитывается, застелите противень фольгой и сверху на нее установите решетку. Выложите кусочки редьки на решетку и отправьте в духовку. Выпекайте при температуре 200°С до тех пор, пока края редьки не станут волнистыми.

 

приготовление чипсов из черной редьки

 

Салат из черной редьки и картофеля

 

салат из черной редьки

Вам понадобятся: 450 г картофеля, 1 среднего размера черная редька (примерно 220 г), 1 зубчик чеснока, 2 ч.л. уксуса, 4 ч.л. растительного масла, 1 ч.л. паприки (по желанию), несколько перьев зеленого лука, несколько веточек петрушки, 10 грецких орехов, соль и перец – по вкусу.

Приготовление. Почистите картофель и порежьте его на маленькие кусочки. Посыпьте его солью и вместе с зубчиком чеснока готовьте на пару около 10 минут, пока картофель не станет мягким. Черную редьку очистите от кожуры и натрите на крупной терке. Положите в салатник.

Когда картофель с чесноком будут готовы, картошку оставьте остывать, а зубчик чеснока мелко порежьте и отправьте к редьке. Туда же добавьте уксус, растительное масло и паприку и все тщательно перемешайте.

Остывший картофель соедините с остальными ингредиентами. Добавьте туда мелко порезанную зелень, соль и перец. Грецкие орехи измельчите и также смешайте с остальным салатом.

Салат из черной редьки и грецких орехов

 

салат из черной редьки и грецких орехов

Вам понадобятся: 2 черные редьки среднего размера, 3 средние моркови, 1 большое яблоко, несколько капустных листьев, 1/2 стакана грецких орехов, 2-3 ч.л. меда, 2 ст.л. яблочного уксуса, 4 ст.л. оливкового масла, соль и перец – по вкусу.

Приготовление. Подготовьте все продукты: редьку и морковку натрите на крупной терке; яблоко мелко порежьте; грецкие орехи раздробите либо порежьте на кусочки среднего размера.

У капустных листьев отрежьте толстые стебли и удалите жесткие прожилки. После этого каждый лист разрежьте пополам. Получившиеся куски сверните в трубочки и разрежьте поперек.

Измельченные грецкие орехи положите на сухую сковородку и жарьте на среднем огне, часто перемешивая, до тех пор, пока они не начнут темнеть.

Тертую редьку смешайте с солью и дайте постоять 5 минут: соль избавит овощ от присущей ему горечи. После этого получившийся сок слейте, а редьку промойте под холодной водой и положите вместе с морковью в салатник.

Для заправки смешайте мед, яблочный уксус, растительное масло, соль и перец в отдельной емкости. К редьке с морковкой добавьте яблоки, капусту и грецкие орехи. Влейте заправку, все тщательно перемешайте и сразу подавайте на стол.

Салат из черной редьки с йогуртом

 

салат из черной редьки с йогуртом

Вам понадобятся: 600-800 г черной редьки, 100 г нежирного йогурта, 100 г сметаны, сок одного лимона, 2 ст.л. растительного масла, небольшая головка лука, соль – по вкусу.

Приготовление. Очистите редьку и натрите на крупной терке. Посолите и дайте постоять 10 минут: это сделает редьку более мягкой на вкус, уберет излишнюю горечь. В отдельной емкости смешайте йогурт со сметаной, соком лимона и растительным маслом. Добавьте соль по вкусу. Лук промойте, высушите и тонко нарежьте, добавьте в заправку.

Редьку выложите в салатник и полейте заправкой. Тщательно перемешайте, при необходимости посолите и подавайте на стол.

Как видите, и из редьки можно приготовить не только снадобье от кашля, но и очень интересные блюда, которые придутся по душе и вашей семье, и гостям.

 

Как красиво оформить приствольный круг в саду

Приствольный круг – что это такое

Приствольный круг плодовых и других деревьев – это участок почвы вокруг дерева, примерно равный диаметру кроны, который можно и нужно использовать в декорировании сада. Этот круг играет важную роль в жизни деревьев – помогает в «доставке» корням кислорода, влаги и удобрений.

 

 

Обработка приствольного круга

Для молодых деревьев (до 2-3 лет) оптимальный диаметр приствольного круга составляет 1,5-2 м, а затем, к 6-7 году роста дерева, необходимо увеличивать размер приствольного круга до 3 м. В октябре – начале ноября участок для будущего приствольного круга надо перекопать, чтобы избавиться от зимующих в почве вредителей.

Нельзя погружать лопату глубоко – так можно повредить корни. Достаточно глубины 6-10 см возле штамба, а по мере отдаления от него – не глубже 15-20 см (для косточковых деревьев – 10-15 см). Лопату нужно держать к дереву ребром, чтобы минимизировать повреждение корней.

Если почва легкая, то лучше просто прорыхлить ее вилами. Перед побелкой, когда будете очищать ствол от больной и высохшей коры, застелите приствольный круг клеенкой, чтобы не допустить попадания в землю вредных микробов.

Как оформить приствольный круг

Первые 5 лет жизни дерева приствольный круг лучше держать под черным паром, то есть не высаживать в нем растения, а выпалывать сорняки и рыхлить почву. Это поможет дольше сохранять в ней влагу.

Частота обработки зависит от погоды: в весенне-летний период околоствольные круги обычно рыхлят 3-4 раза, но если осадки выпадают редко, то можно увеличить частоту до 5-6 раз за сезон.

Из приствольного круга можно сделать цветник. Для этого необходимо подобрать растения, которые не только будут эффектно смотреться под деревом, но и смогут хорошо прижиться. Для того чтобы устроить цветник в приствольном круге, штамб дерева должен быть не менее 60 см высотой, а ветви – приподняты.

Для цветника в приствольном круге выбирайте теневыносливые низкорослые растения с не слишком глубокой корневой системой.

Приствольный круг можно держать и под задернением: посеять почвопокровные травы и затем, когда они дорастут до 10-12 см, регулярно их скашивать (8-10 раз за сезон). Скошенную траву убирать не нужно – после разложения она подпитает почву, но высокую лучше измельчить. Для культурного задернения околоствольного круга подходят: овсяница луговая, полевица, белый клевер и др.

Один из наиболее действенных способов удержания влаги в почве – мульчирование. Мульчировать околоствольный круг можно уже после высадки саженца (слой мульчи – 4-5 см, радиус круга – 0,7-1 м). Это защищает корни от промерзания, улучшает структуру почвы, не дает образоваться почвенной корке. Утепление приствольного круга мульчей также замедляет рост сорняков.

Мульчирование приствольных кругов

Чтобы замульчировать приствольную площадку дерева, наметьте круг необходимого диаметра, снимите дерн, по периметру вкопайте невысокий бордюр и застелите круг спанбондом, на который затем насыпьте мульчу. Материалы, которыми мульчируют приствольные круги , довольно разнообразны.

Что посадить в приствольном круге

Цветники – традиционное украшение сада, и декорировать околоствольный круг цветами – отличная идея для яркого дизайна участка. Посадка в приствольных кругах начинается с подготовки почвы.

Аккуратно перекопайте землю, удаляя сорняки, камни и мусор, разрыхлите и сделайте лунки. Дно лунок застелите тонкой сеткой или нетканым материалом, чтобы в будущем корни растений не переплетались. Затем насыпьте песок, гальку или гравий – это обеспечит цветам нормальный дренаж.

Следующий шаг – наполовину заполните лунки землей (можно добавить плодородную почвосмесь) и поместите растения так, чтобы над поверхностью оставалось 2-3 см корневой шейки, утрамбуйте землю и полейте цветы.

Растения для приствольного круга надо подбирать тщательно. Стоит отдать предпочтение теневыносливым цветам, например, хосте, папоротнику, волжанке, бузульнику.

 

 

Из весеннецветущих растений в приствольном круге хорошо растут и смотрятся крокусы, морозники, медуницы, анемоны, пролески, ландыши.

 

 

Летние цветы, растущие в рассеянной тени, а значит и под деревом, – монарда, герань, астильба, колокольчик, лилейник, очиток и др.

 

 

Некоторые растения могут защитить дерево от вредителей и заболеваний. Настурция прогонит яблоневую медяницу, бархатцы отпугнут тлю и нематод, а ландыши предупредят появление плодовой гнили.

Под сливами отлично себя чувствуют чистотел и примулы, под грушами – шиловидный флокс, маргаритки. В сени березы – тиарелла и живучка, под кроной хвойных – молочай и камнеломка.

 

 

Что посадить в приствольном круге яблони

Обустраивая цветник в приствольном круге яблони, выбирайте неприхотливые растения с неглубокой корневой системой. Часто под этим деревом высеивают белый клевер – при дальнейшей перекопке он прекрасно удобрит почву.

Под этим плодовым приживутся барвинки, мускари, бальзамины, анютины глазки, настурция и др. Для того, чтобы избавиться от муравьев в саду, сажают чистотел.

 

 

Чем подкормить цветы в приствольном круге

Ранней весной устройте подкормку цветов у подножья деревьев органическими удобрениями. В конце июня подкормите растения в околоствольном круге любым комплексным удобрением, а в сентябре срежьте отцветшие растения и замульчируйте круг компостом (слоем 3-7 см).

Также укрыть приствольный круг на зиму можно и огородной землей, а если зима выдалась морозная, то периодически накидывайте снег на приствольный круг. Это не даст корням дерева вымерзнуть.

Правильно обработав приствольные круги деревьев в саду, вы не только «обновите» дизайн участка, но и улучшите «самочувствие» самих деревьев.

 

 

 

Посадка хвойних рослин восени: секрети професіоналів

Хвойні рослини – звичні і буденні: їх можна зустріти будь-де у природних умовах. Вважається, що видові культури мали б проявляти високу стійкість до стресів, тому висадження їх на ділянці – дріб’язкова справа. Однак на практиці з’ясовується, що спроба прикрасити власний сад дикорослими ялинами, соснами, туями або ялівцями часто закінчується загибеллю рослин.

А між тим ви абсолютно праві: вічнозелені дерева та чагарники відмінно приживаються. Просто при їх посадці слід враховувати звички рослин. Поради щодо заходів, які сприяють вдалій посадці хвойників, ми згрупували та виклали у вигляді 10 правил. Їх і наводимо у цій статті.

Правила посадки, які гарантують приживлюваність хвойників

Купуйте живий саджанець. Вічнозелені хвойники здатні зберігати відмінний зовнішній вигляд при загиблих коренях на протязі 2-х або 3-х тижнів. Гілки залишаються гнучкими, а хвоя – зеленою. Однак голки, що втратили блиск і набули кошлатість, мають насторожити покупця. А обрізані кінці гілок, коріння з пожовклою деревиною є достатньо вагомою причиною, щоби зовсім відмовитися від придбання саджанців.

Хвойные в контейнере

Здорова рослина прикрашена рівними ошатними пружними голками на гнучких гілках. Коріння в зрізі має білий колір. Добре, якщо земля в контейнері покрита мохом.

Важливо розрізняти: рослина з грудкою в полотняному мішку – це хвойник не в контейнері, а з відкритими корінням. Таку ялина або тую можна купувати, якщо земля в комі щільна, помірно волога і міцно сидить на кореневище.

Вважається, що краще купувати саджанець у контейнері. Однак, якщо ви вибираєте рослину на ринку, то хвойник з щільним комом може виявитися більш кращим придбанням. Оптимальний же варіант – контейнер з рослиною від перевіреної компанії: у цьому випадку ви отримуєте гарантію, що вічнозелений красень приживеться на ділянці з імовірністю 100%.

Садіть у правильний час та вибирайте правильну ділянку

Вибирайте сприятливий час для посадки. Найкращий період – з серпня до початку квітня, коли настає вегетаційна пауза, стадія спокою. В умовах України оптимальні строки припадають на вересень – жовтень. У цей час немає спеки, а грунт тривалий час зберігає постійну температуру. Великі ялини та сосни доцільно висаджувати взимку – з січня до початку березня.

Враховуйте вимоги рослин до ґрунту. Найкращі місця для хвойних порід у саду – це ділянки, де вже прижилися чорниця (лохина), рододендрони, гортензії. На таких ділянках зустрічаються трави: подорожник, кінський щавель, хвощ. Всі ці рослини привільно почувають себе на кислих ґрунтах, а вічнозелені тайгові дерева і чагарники, за рідкісними винятками, люблять середу з рН 5,5 та нижче.

Композиция из хвойных растений

Підготовка – запорука відмінної приживлюваності

Глубина посадки хвойных растенийЗадавайте вірний інтервал посадки. Оптимальна відстань між деревами становить 2-3 метри. Чагарники слід висаджувати з кроком 1-1,5 м. При більш тісному розміщенні хвойники заважають один одному, у разі розрідженій посадки рослини чахнуть.

Готуйте заздалегідь посадочні осадові ями. Спочатку слід викопати широкі та глибокі ями – їх діаметр має становити 70 см та більше, а глибина – 1-1,2 м. На дно покладіть цегельний бій, осколки скла, гравій, щебінь, пісок – зробіть дренаж. Зверху насипте потужний шар ґрунтового субстрату – суміші з торфу, опаду, лісової листяної землі, піску. У результаті повинна вийти лунка, діаметр якої на 20-30 см більше перетину ґрунтового кома на коренях рослини.

Враховуйте індивідуальні особливості рослин. Наприклад, сосна і ялівці люблять суглинки, ялина, ялиця воліє супісків, а туя вимагає гумусних ґрунтів.

Вносьте добрива при посадці

Підготуйте лунки до посадки. Ями повинні вільно простояти не менше 3-х тижнів. До розміщення рослини яму слід зволожити. Вилийте 2 відра води під дерево і 1 відро під чагарники. Шанси на успіх наблизяться до 100%, якщо в воду додати Корневину або НВ-101.

Укорінюйте саджанці хвойних рослин правильно

Зберігайте ґрунтовий ком. Усі хвойники живуть в сусідстві з грибами. Нитки міцелію – гіфи гніздяться на поверхні коренів: від дерева гриби отримують цукор, а натомість постачають легкий до засвоєння азот, вітаміни та ферменти. Завдяки мікоризі поглинаюча здатність кореневої системи збільшується в десятикратному розмірі. На відкритому ж повітрі гриби гинуть за 2-3 хвилин, після цього коріння одразу ж позбавляється 9/10 поглинаючих органів. Зберегти життєдіяльність рослини після такої втрати – надзвичайно складна справа.

Миксбордер из хвойных растений

Вірогідно, ви будете висаджувати вічнозелене дерево вперше. В цьому випадку ризикніть – помістіть саджанець у лунку разом із грудкою та мішком. Заходу гарантує 100-% успіх: тканина з часом згниє, а коріння збережуть життєдіяльність у звичному для них середовищі.

Якщо ж ви захочете поглянути на кореневу систему, щоб оцінити її стан або вирішите, що потрібно розправити коріння, бо їм тісно у контейнері, підготуйте заздалегідь глиняну бовтанку з Корневином. Якщо в процесі роботи ком розпадеться і ґрунт осиплеться, то відразу ж занурте рослину у суспензію – вона цілюща. Дайте час, щоб коріння підсохло, та завершіть посадку.

Дотримуйтесь правил посадки:

  1. Саджанець ставте в яму так, щоб його шийка перебувала на рівні землі: закривати її категорично заборонено.
  2. При засипці ями по межі пристовбурного кола зробіть бурт. Влийте під стовбур 2 відра води. Коли волога вбереться і ґрунт ущільниться, підсипте землю та замульчуйте коло корою, компостом, опалою хвоєю або листям. Для мульчі підійде навіть шкаралупа від волоських горіхів: крім захисних властивостей, настил додасть посадці додаткову декоративність.
  3. Після висадки рослину регулярно – 1 раз у тиждень обприскуйте водним розчином гетероауксину.
  4. У першу зиму оберніть крону рослини лутрасилом, щоб захистити хвою від опіків і обвітрювання.

Як бачите, правила посадки хвойних рослин восени прості і зрозумілі. Скористайтеся порадами, які гарантують вам успіх!.

 

 

Плануємо розкішну клумбу

Як спланувати квітник, щоб він тішив око і в той же час довго цвів, і при цьому не потребував особливих навичок і знань від квіткаря? Ми самі дуже любимо усе просте і тому приготували дві схеми розбивки Вашого квітника, які не потребують особливих умінь і підходять навіть для новачка.

Схема 1. Однолітні та багаторічні рослини разом

схема 1

Любите усе яскраве? Тоді ця схема для Вас! Схема з однолітніх і багаторічних рослин настільки проста, що не викличе труднощів навіть у новачків.

Кольорова гама: червоні, помаранчеві, рожеві і фіолетові тони, і звичайно, яскрава зелень листя.

Квіти: 1) флокс, 2) амириліс, 3) чорнобривці та 4) бальзамін Уоллера або петунія.

Переваги: яскраві квіти будуть радувати Вас з червня аж до глибокої осені.

Квіти зі схеми:

флокс амариліс

Чим замінити?

Чим можна замінити квіти на цій схемі? Якщо з якихось причин Ви бажаєте замінити чи урізноманітники квіти з цієї схеми, використовуйте наступні варіанти:

Альтернативні віддітнки флокса: Флокс Світ Дрім и Флокс Успіх

Заміна амариліса: анемони Биколор

Схема 2. Багаторічні квіти

схема 2

Більш «спокійна» схема посадки квітів. Ідеально підходить під стіну будинку: рослини в ній використовуються ті, які люблять напівтінь чи тінь, а родзинкою композиції стає клематіс на опорі.

Кольорова гама та квіти: різні віддітнки зеленого, клематіс повинен бути центральним в композиції. Лілейник відтіняє клематис. Флокс освіжає. Піони — підкреслюють і контрастують з клематисом.

Квіти зі схеми:

  • клематис
  • піон
  • Флокс Ред Вайт
  • Хоста Меджик

Альтернативна гама:

  • Клематис Плена Елеганс
  • іФлокс Пур Філінгс
  • Хоста Елеганс

Як ще висаджують клематіс?

Клематисом можна прикрашати не тільки опори, глухі стіни і квітники, але ще й альтанки, веранди, огорожу і навіть сухі стовби (ліхтарні чи стовбури сухих дерев). Виходить дуже витончено і романтично! Спробуйте!

використання клематиса

Створюйте власну розкішну клумбу!

 

15 видів рослин, які потрібно садити восени

Осінь — благодатна пора для закладки врожаю. Саме зараз, а не навесні, кращий період для вкорінення саджанців, висадки цибулинних для ранньовесняних клумб і навіть посіву овочів. В цій статті ми розповімо, що садити восени і дамо докладні інструкції про те, як це робити.

Овочі

овочіПідзимовий посів овочів дуже зручний і вигідний для садівника. Знімається весняна напруженість, сходи з’являються раніше, а рослини виростають міцніші та потужніші, та й врожайність у них набагато більше.

Лук-батун. Якщо на вашому городі досі не росте ця цибуля до салату — саме час її посіяти. Батун — багаторічна рослина, на одній грядці зростає по 5-7 років (може і довше, якщо проріджувати сходи). Садити його потрібно восени з першими морозами, щоб цей швидко не дав сходи відразу ж. Насіння висівають в борозенки глибиною 1-2 см.

Озимий часник. Часник садять з вересня по жовтень, щоб він встиг пустити коріння. Глибина загортання однозубок — 5-8 см. Грядку після посадки потрібно мульчувати торфом або перегноєм.

Пряну зелень — кріп, петрушку. Висівають в суху погоду сухими же насінням. Поливати гряди не потрібно. Насіння пройдуть природну стратифікацію і зійдуть, як тільки дозволять погодні умови навесні.

Морква — вдячно відгукується на підзиму посадку. Її теж сіють в суху гряду сухим насінням, так само, як ви робите це навесні. Додаткового укриття морква не потребує — земля і сніг послужать їй хорошою ковдрою.

В зиму можна сіяти буряк і редис. Засаджувати поля ріпою на корм худобі (тільки обирати сорти, які схильні до утворення стрілок) можна в кінці жовтня-початку листопада. Добре сходять листові і кочанні салати, селера і мангольд.

Дуже цікавий досвід підзимової посадки томатів. Насіння сіють вже по холодку, в суху землю в парники. Зверху вкривають їх плівкою або склом, щоб не померзли. Накриття не знімається до весни — поки не з’являться перші сходи. Така зимова розсада виходить дуже міцною, потужною, що не витягнутою, як на віконці, а присадкуватою і дуже живучою.

Квіти

квітиБлагодатний час для посадки квітів — це осінь. Саме зараз потрібно закладати майбутнє ваших клумб і квітників.

Цибулини квітів - крокуси, нарциси, гіацинти, тюльпани, мускарі, хіонодокси садять (або пересаджують) восени. Час посадки стартує з серпня (для маленьких цибулин) і закінчується в кінці жовтня. Пізніше цибулини не саджають — вони не встигнуть відростити корінці і набратися сил для зимівлі.

Багаторічні квіти - квітучі і декоративно-листяні чагарники теж відмінно приживаються восени. Посадіть саджанці троянд — вони встигнуть вкоренитися до настання морозів, а навесні відразу підуть у ріст, не витрачаючи час на акліматизацію. Зверніть увагу на інші декоративні рослини: буддлею,  гортензію,жасмин, клематис, магнолію і рододендрони — їх теж краще садити восени, щоб вони встигли відростити корінці перед впаданням в зимову сплячку.

Однорічники і багаторічники, що розмножуються насінням. Є безліч різновидів однорічників, які можна і потрібно сіяти восени. Ми рекомендуємо висаджувати під зиму: космею, годецию, волошка, настурції, календулу, маргаритки, рожу, незабудки і віолу.

Квіти, посіяні восени, виростуть міцними, пишними і здоровими.

Плоди та ягоди

фрукти і ягодиВосени можна вкорінювати майже всі види плодово-ягідні дерева та кущів. Але при цьому важливо враховувати специфіку регіону і вибирати сорти з урахуванням зимових температур. Починають посадку разом з листопадом, а закінчують за 20-25 днів до настання стійких заморозків, щоб рослини встигли вкоренитися.

Груша і яблуня - відмінно почувають себе при осінній посадці. Бажано заздалегідь готуватися до цього моменту, зробити розмітку, викопати ями і закласти в них добрива. При отриманні саджанця — опустити корінці в розчин Корневіном, щоб тканини наситилися вологою. Размочене і зламане коріння підрізають до здорової тканини. Ті корінці, на яких є напливи каллюса — чіпати не можна. Саджанці прикопують родючим грунтом і залишають для вкорінення. При настанні холодів — ОБОВ’ЯЗКОВО утеплюють. Пристовбурні кола потрібно підгорнути, стовбур укутати картоном. Якщо саджанець невеликий — то найрозумніше зробити над ним курінь з тонких жердинок і закріпити на ньому покривний матеріал.

Смородина і аґрус — прекрасно переносять підзимну висадку, навесні у них швидко розпускаються бруньки і наростають гілки. Найкращий час для вкорінення — жовтень. Ями готують заздалегідь, закладають в них добрива і дають відстоятися, щоб ґрунт прогрівся і осіла. Після посадки пристовбурні кола мульчують, а самі саджанці урізують до 3-4 бруньок над поверхнею грунту. Не треба боятися чи шкодувати — це необхідна операція, яка потрібна для стимуляції розгалуження.

Восени сприятливий час для висадки листяних дерев: береза, клен, тополя та інші. Майже 100% приживлюваність у хвойних дерев, висаджених восени — вони прекрасно почуваються в прохолоді і встигають акліматизуватися на новому місці до настання морозів. Не бійтеся експериментувати і саджати те, що вам хочеться саме зараз.

Кабачок спагеті: макарони чи овоч?

Здавалося б, чим може здивувати звичайний кабачок? Всі плоди більш-менш однакові, трохи темніші – трохи світліші, кругліші – довші… і все! Однак є такі овочі, які тільки зовні «прикидаються» справжніми кабачками, а зсередини нагадують усім відомі макаронні вироби.

Людство їсть кабачки майже 5 тисяч років. Батьківщиною культури вважається Мексика. В Європу вона потрапила лише в 15 столітті, ну а на простори СНД перекочувала тільки в 19 столітті. З тих пір селекціонери працюють над поліпшенням якостей плодів, отримують абсолютно круглі і дуже довгі сорти, білі і майже чорні.

Черговим дивом стала група кабачків спагеті з декількох сортів. У них є один цікавий нюанс: м’якоть стиглих овочів після термічної обробки розпадається на волокна, завдяки чому вони і отримали свою назву. Зрозуміло, смак у нього самий кабачковий, тому не спирайтеся на відгуки типу «смачно – не смачно», садіть культуру і робіть власні висновки! До речі, недостиглі плоди такої особливості позбавлені, їх використовують як звичайні сорти.

Особливості кабачків спагеті та основні сорти

Кабачок спагеті буває декількох сортів. Їх відрізняє:

  1. Багатий вітамінний склад. Вживання плодів регулює кровотворення і кількість шкідливого холестерину, має сечогінну дію, кабачки корисні при цукровому діабеті.
  2. Незвичайний зовнішній вигляд: всі сорти трохи схожі на довгастий гарбуз і при дозріванні забарвлюються в різні відтінки жовтого.
  3. Невимогливість у догляді.
  4. Довгі батоги.
  5. Тверда шкірка, а за рахунок цього – тривале зберігання.

Найсмачніші сорти кабачків спагеті:

  • Равіоло – середньостиглий сорт. Плоди-циліндри в технічній стадії – білі, при повному дозріванні жовтіють. М’якуш кремово-помаранчевий.
  • Порційний F1 – гібрид, дозріває за 85 днів. Плоди овальні, жовто-оранжеві, масою 800 г. М’якоть волокниста, насичено-жовта.

Основні правила вирощування кабачків спагеті

Основные правила выращивания кабачков спагеттиКультура не вимагає особливих «танців з бубном» навколо себе. Вирощується, як правило, з насіння, хоча якщо є бажання, їх можна проростити і до розсади.

Перед посадкою замочіть насіння на 3-4 дні, щоб вони проклюнулися. Для цього викладіть посадковий матеріал на ватний диск або марлю і щодня його зволожуйте, але не допускайте, щоб насіння плавало у воді.

У відкритий ґрунт насіння висівають, коли ґрунт прогріється до +15°С, зазвичай такої температури він досягає до кінця травня. Для здобуття більш ранього врожаю можна посіяти насіння у теплицю.

Вибір місця

Кабачки люблять простір. Висаджуйте їх на відкриті сонячні грядки, але з захистом від протягів (наприклад, можна посадити «стіну» з кукурудзи). Землю заздалегідь перекопайте і розрихліть, додайте перегній або компост з розрахунку 6-8 кг/м². Краще, щоб у ґрунту був легкий механічний склад – в глині і на забитому ґрунті кабачки вирощувати досить проблематично, землю бажано полегшити за допомогою піску.

Посів насіння кабачка спагеті

Посев семян кабачка спагеттиСухе проросле насіння заглиблюють в добре политу землю на 2-6 см. В легких ґрунтах – глибше, у важких – мілкіше. Через довгі батоги для кожного куща потрібно не менше 0,7-1 м до сусідньої рослини. Щоб культури не розповзлися по всьому городу, ріст пагонів зупиніть прищипуванням над 4-5 листочком.

Вирощування кабачка спагеті

Поливи проводьте регулярно, раз на 7-10 днів, але без перезволоження, інакше зав’язь опаде. Під час дозрівання плодів зменшити обсяги вологи вдвічі, так овочі не будуть водянистими.

Підгодовуйте кабачки не менше 2 разів на сезон. Першу підгодівлю робіть при появі молодої порослі. Для цього підійде органіка, яка перед вживанням має перебродити 4-6 днів:

  • розчин коров’яку в пропорції 1:10;
  • або розчин куряка в пропорції 1:20.

Під кожен кущ виливайте по 1 л.Друга підгодівля потрібна до початку зав’язування плодів.

Підгортайте кущі 2-3 рази за теплий період. Перший раз після появи 4-5 листків, потім через місяць і ще через місяць.

Якщо ви хочете отримати м’якоть спагеті, збирайте тільки повністю зрілі кабачки жовтого кольору.

Кабачок спагеті: рецепти приготування

Кабачок спагеті з грибами і тертим сиром

Інгредієнти:Кабачок спагетти с грибами и тертым сыром

  • кабачок 1 шт.;
  • гриби (печериці) 225 г;
  • цибуля-ріпка – 0,5 шт.;
  • томати 2 шт.;
  • часник 2 зубці;
  • італійські трави 1,5 ч. л.;
  • масло вершкове 2 ст. л.;
  • масло рослинне 1 ст. л.;
  • сир твердий 200 г.

Приготування:

Кабачок спагетти с грибами и тертым сыромРозігрійте духовку до 180°С. Кабачок вимийте, розріжте вздовж на 2 частини і вийміть насіння. Деко вистеліть фольгою, змастіть маслом і покладіть на нього кабачок, розрізом вниз. Через 1 годину дістаньте плід і дайте йому охолонути. Виделкою відокремте волокна – вони зіграють роль макаронів у страві.

Гриби почистіть, поріжте на четвертинки. Цибулю наріжте півкільцями, часник дрібно порубайте або натріть на тертці. У сковорідку покладіть масло (обидва види), обсмажте підготовлені овочі зі спеціями і сіллю до напівготовності.

Помідори поріжте кубиками і викладіть в сковороду до овочів, протушкуйте до випаровування вологи. Додайте кабачок, перемішайте.

Блюдо гарячим розкладіть на тарілки, присипте сиром.

Запіканка

Інгредієнти:Запеканка

  • спагеті-кабачок 1 шт.;
  • морква – 1 шт.;
  • цибуля-ріпка – 1 шт.;
  • шинка 300-400 г;
  • яйце 1 шт.;
  • молоко 100 мл;
  • сіль, перець за смаком;
  • олія 1 ст. л.

Приготування:

ЗапеканкаКабачок помийте і цілим покладіть в каструлю, налийте води і поставте варитися на 20-30 хвилин. Потім дістаньте плід і остудіть. Розріжте навпіл, вийміть насіння, а м’якоть відокремте виделкою.

Цибулю наріжте півкільцями, а моркву натріть на грубій тертці. У добре розігріту на сковороді олію покладіть цибулю з морквою, обсмажуйте 5 хвилин.

Шинку поріжте кубиками і додайте до цибулі з морквою, готуйте ще 5 хвилин. Додайте кабачок, сіль, перець і добре перемішайте. Масу викладіть у змащену форму для випікання.

Молоко з’єднайте з яйцем і сіллю, полийте цією сумішшю м’ясо-овочеву масу. Поставте в нагріту духовку, випікайте до появи рум’яної скоринки.

 «Спагеті» з солоною бринзою

Інгредієнти:«Спагетти» с соленой брынзой

  • кабачок 1 шт.;
  • цибуля-ріпка – 1 шт.;
  • часник 1 зубець;
  • томати 3 шт.;
  • бринза 120 г;
  • маслини – 100 г;
  • олія оливкова 2 ст. л.;
  • подрібнений базилік 2 ст. л.

Приготування:

Зваріть або запечіть спагеті-кабачок, як розказано вище і вийміть «локшину».

На сковорідку налийте олію і посмажте в ній до м’якості дрібно нарізану цибулю, додайте до неї подрібнений часник і обсмажте ще 3 хвилини.

Помідори поріжте кубиками і покладіть в сковороду до цибулі і часнику, обсмажуйте до випаровування більшої частини соку.

Маслини наріжте кружечками, бринзу – кубиками, змішайте все з базиліком, вмістом сковороди і кабачком.

Тепер ви знаєте, як виростити і приготувати кабачок спагеті, вдалих посадок вам і смачних страв!

 

7 незвичайних способів посадки картоплі

Який же город обійдеться без картоплі?

Посадка в солому

Посадка в соломуВиявляється, цьому способу скоро 100 років, але для нас він може вважатися новим, тому що зовсім недавно набув популярності. Його застосовують все нові й нові ентузіасти, можливо, і ви поповните їх ряди, адже відгуки про рясні врожаї надихають!

Зробіть грядку шириною 70 см, злегка ущільніть ґрунт і укладайте пророщені бульби на відстані 30 см між ними, у вас вийде 2 рядки. Якщо цього мало, для влаштування наступної грядки відступіть на 70 см від попередньої. Тепер засипте бульби попередньо подрібненою соломою так, щоб після поливу шар був не менше 25 см завтовшки. З цього моменту можете забути про лопату чи сапу – вам залишається тільки періодично поливати картоплю і у випадку необхідності додавати солому. Восени, прибравши її, ви зберете чисту і велику картоплю.

Картопля

Чим хороший такий спосіб:

  • не потрібно рити ями або траншеї;
  • немає необхідності в підгортанні;
  • не ростуть бур’яни;
  • не потрібне викопування картоплі;
  • картопля чиста і велика.

Посадка на гребінь

Посадка на гребіньЩо робити, якщо у вас в саду щільний, вологоємний ґрунт, який навесні довго залишається під шаром талої води, висихає і прогрівається дуже пізно? Не впадайте у відчай – і у вас є можливість посадити ранню картоплю, потрібно тільки зробити це на гребінь.

Влаштуйте на грядці гребені висотою 15-20 см і шириною 60 см. Відстань між гребенями витримуйте близько 70 см – в цих місцях буде збиратися зайва вода. Бульби висаджують пророщеними на глибину 8-10 см з відстанню 30 см між ними. В подальшому вам необхідно стежити за вологістю ґрунту – у посушливий період доведеться поливати картоплю, тому що підняті посадки пересихають швидше ніж звичайні. Поливайте обережно, щоб не зруйнувати гребінь. Видаляйте бур’яни, захищайте картоплю від шкідників, і легко, без традиційної копки, збирайте врожай.

Для кого підійде такий спосіб:

  • для власників городу в низинах, з важким глинистим грунтом;
  • для тих, хто не готовий мобілізувати сили всіх родичів на осіннє викопування картоплі.

Посадка в траншею

Цей спосіб тільки на перший погляд здається традиційним, але придивіться уважніше – є суттєві відмінності.

Копаємо не ямки під кожну бульбу, а загальну траншею – це заощадить ваші сили. Траншеї потрібні глибиною 25 і шириною 30 см, відстань між ними – 70 см.

На дно укладаємо будь-яку органіку, яка є в саду – бур’яни, солому, листя, дрібні гілки. Потім потрібен шар легкого ґрунту (додайте у нього добриво для картоплі). Співвідношення товщини шарів приблизно 1:1.

Укладіть пророщені бульби і присипте землею, що залишилася від копання траншеї, – у вас утворюється невисокий гребінь. Укрийте грядки темною плівкою до тих пір, поки не з’являться перші паростки.

Переваги посадки в траншеї

Таким способом можна виростити дуже ранній урожай, тому що шар органіки під бульбами прогріває грядки за рахунок виділення тепла при гнитті. Неоціненним він є і для вирощування в північних регіонах. А ще є бонус – урожай у півтора рази більший, ніж при звичайній посадці.

Посадка в бочку

Посадка в бочкуЦей спосіб до того незвичайний, що його варто спробувати, навіть якщо ви не отримаєте промислових врожаїв. Він підійде допитливим садівникам, що чекають від саду не лише овочів та фруктів, але й нових вражень і досвіду. А якщо ваш город зовсім маленький, і для картоплі зовсім не залишилося місця, грядка в бочці подарує вам овоч, без якого і город – не город.

Бочку можна поставити і на краю ділянки, і в саду біля невеликого дерева, і біля гаража – та де завгодно, лише б там було достатньо сонця. Про вологу потрібно подбати самим: у бочку встановіть трубу для капілярного поливу, в яку будете заливати воду в міру підсихання ґрунту.

Перед висаджуванням бульб зробіть багато отворів в бічних стінках для доступу повітря, дно видаліть зовсім. Насипте шар легкої родючої землі товщиною не менше 10 см і покладіть в нього картоплини, залишаючи відстань між ними 20 см. Після появи зелених паростків присипте їх новим шаром товщиною 10 см. Повторюйте так до тих пір, поки бочка повністю не заповниться землею (оптимальна глибина бочки близько 60 см, діаметр – 50 см). Коли закінчиться вегетація (в залежності від терміну дозрівання посадженого сорту), перекиньте бочку – на вас чекає ціле відро добірної картоплі.

Посадка в чорний поліетиленовий мішок

Посадка у чорний поліетиленовий мішокНа перший погляд здається, що цей спосіб аналогічний посадці в бочку, але це не так, адже картопля розвивається в мішку точно так само, як на традиційній грядці – вона не витрачає сили на ріст високих паростків, що пробиваються до світла через 60 см товщу землі. Купіть міцні поліетиленові мішки об’ємом 60 л, заповніть їх легкою родючою землею. З боків зробіть хрестоподібні надрізи гострим ножем і заглибте в прорізи пророщені бульби. У темних мішках картопля отримує багато тепла, вона не конкурує  з бур’янами, і при помірному поливі ви отримаєте урожай, що вдвічі перевищує врожай зі звичайної грядки. Збирати його одне задоволення – потрібно всього лише розрізати мішок і витрусити з нього картоплини.

Посадка на конус

Цей спосіб виручить вас, якщо часу на город зовсім мало, а картоплі хочеться багато. На городі потрібно перекопати ділянку діаметром 2 м, внести в грунт 3-4 відра перепрілого гною і по склянці золи на кожний кв. м. По периметру круглої грядки бульби розкладають на відстані 20-25 см одна від одної. Як тільки з’являться паростки, їх потрібно підгорнути, нагрібаючи загальний пагорб висотою 40 см. На вершині пагорба потрібно зробити воронку приблизно на половину своєї висоти, щоб воду отримували всі рослини.

При такому способі формується дуже потужне коріння з безліччю бульб. З однієї сотки досвідчені садівники отримують центнер картоплі, варто спробувати і вам!

Посадка у вазон

Ну не можемо ми обійти такий спосіб увагою, адже серед вас чимало тих, які знають, що картопля була завезена Колумбом саме через незвичайну красу квітки. Напевно ви й самі не раз милувалися її граціозною формою і ніжним забарвленням.

Посадка у вазон

Посадивши бульбу в красивий вазон на терасі або балконі, ви зможете спостерігати весь цикл росту такої звичної і такої несподіваної в якості декоративної прикраси культури. Радійте першим сходам з великим, злегка гофрованим листям, слідкуйте за розкриттям квіток, і, нарешті, поласуйте красивими картоплинами.

Тепер ви знаєте 7 незвичайних способів виростити чисту, велику, красиву картоплю. І зробити це тепер легко, без традиційних зборів всіх вільних родичів і вічно зайнятих дітей на весняно-осінні картопляні жнива.

 

Секрети гарного палісадника: облаштовуємо вхід

Традиційно біля українського будинку завжди був палісадник – це невелика ділянка землі, яка йде по головному фасаду, відокремлена від вулиці невисоким парканчиком.

Пам’ятаєте слова пісні про різьблений палісад? Невисоким парканчиком обгороджували смужку землі та оздоблювали цю ділянку на свій смак живими рослинами. Часто в палісаднику висаджували горобину, черемху, калину або бузок. Буйне цвітіння черемхи та бузку прикрашало палісадник навесні, а ягідна пишнота, дозріла на горобині або калині – восени. Чи існують палісадники в наш час, як прикрасити простір перед будинком, що посадити – відповіді в цій статті.

Палісадник біля будинку: що вибрати

Низькі парканчики палісадників відкривали красу невеликого квітника. Це як візитівка господарів, у одних – привабливі квіти, в інших – звалище старих речей і сміття. Зараз увійшла мода на високі глухі паркани, і що за ними робиться відомо тільки господареві й обраним гостям, для яких відмикають потужні запори.

В Америці не заведено відгороджуватися від сусідів монументально, тому там часто зустрічаються відкриті майданчики навколо будинків, засіяні газони. Роль паркану може виконувати низька жива огорожа або кілька високорослих рослин, мальовничо розкиданих по газону.

Це ліричний відступ, але уявімо, що палісадник біля будинку є. У якому стилі його оформити?

Газонний килим: просто й екологічно

Непоганий варіант оформлення палісадника по-американськи, потрібно просто висіяти по території газонну траву. Через деякий час ніжна травичка закриє весь простір, утворюючи природні луки.

При виборі насіння варто пам’ятати, що деякі трави не можуть рости без сонця. Якщо фасад будинку виходить на північ або північний схід, для газону варто підбирати відповідні сорти трав. Добре зростає в умовах недостатньої освітленості біла конюшина. Ця рослина цвіте запашними квітами, що є додатковим плюсом до чарівної трав’яної галявинки.

Не варто забувати, що за газоном потрібен догляд, можливо доведеться кілька разів за сезон скосити траву. Біда, якщо на це бракує часу, тоді галявина швидко заросте травою, буде виглядати кудлато та неохайно.

Але для таких випадків є вихід, а ім’я йому – мавританський газон. Це трав’яна галявина з квітами, які не ростуть у затінку. Власне, острах перед тінню – єдиний недолік мавританського газону. Косити його потрібно тільки один раз восени – для зайнятих людей відмінне розв’язання проблеми. До складу газону входять багаторічні й однорічні квіти та трава. У перший рік будуть радувати цвітінням тільки однорічники, багаторічні квіти в цей час бурхливо нарощують коріння та наземні розетки.

Кращі сорти газону:

  1. Газон квітучий Сонячна долина – висота трав’яного покриву з квітами не перевищує 50 см. Суміш підібрана для вирощування на ділянках із щедрим освітленням. Зимостійкість – висока.
  2. Газон Перлинний розсип – до складу входить дивовижна біла конюшина, висота покриву сягає 20 см. Газон прекрасно виживає у напівтіні.
  3. Газон квітковий Аромат луків – висота від 50 до 80 см, адаптований для вирощування на сонячних ділянках.
  4. Газон квітковий Квіткова симфонія – від 30 до 80 см, імітація природного квітучого лугу, підходить для сонця та напівтіні.

Багаторічні чагарники в палісаднику

У невеликому вузькому палісаднику можна висадити багаторічні чагарники. Аромат бузку, жимолості та садового жасмину буде наповнювати двір і сад у період цвітіння цих рослин.

Ефектні красуні гортензії перетворять палісадник на фантастичний світ, ці рослини не переносять прямого проміння сонця, тому їх не рекомендується вирощувати з південної сторони.

Популярні сорти гортензій, які зимують у відкритому ґрунті:

  1. Гортензія волотиста: Ванілла Фрейзе; Пінк Леді; Пінк Даймонд.
  2. Дуболиста: Аметист; Гармонія.
  3. Деревоподібна: Анабель.

Вибір можна зупинити на декоративно-листяних чагарниках. Ефектно виглядають у палісаднику бруслина, дерен з яскравим кольоровим листям, пухироплідник, барбариси, вейгела, форзиція.

Але про один чагарник хочеться поговорити окремо – це деревоподібний гібіскус. Посадити це диво можна на ділянках із гарним сонячним освітленням. Потужний кущ розростається швидко, з початку літа на рослині утворюється море великих квітів. Мінуси є: не росте у затінку, щодня скидає відцвілі квіти.

Найкращі сорти деревоподібного гібіскусу: Дюк де Брабант; Арденс; Блю Сатин; Пінк Шифон; Ред Харт.

Заманливо перетворити палісадник на казкову країну метеликів? Варто посадити під вікнами ефектну рослину буддлею Давида. Деревом тисячі метеликів називають буддлею, адже під час цвітіння на довгі кисті, які зачаровують неземним ароматом, злітаються легкокрилі метелики.

Суворий стиль із хвойними

Ефектний палісадник можна створити і без квітучих рослин. Каміння та хвойники – найкраще рішення для улаштування сухого струмка. Для декорування використовують природні кам’яні брили та стланики хвойних порід.

  1. Ялівець Блю Карпет не виростає понад ніж 40 см, широке гілля з блакитними голками імітує морські хвилі.
  2. Ялівець горизонтальний Блю Чіп і того менше, його гілки не піднімаються вгору більше ніж на 30 см. Рослина швидко утворює щільний кущ із горизонтальним зростанням гілля.
  3. Ялівець горизонтальний Голден Карпет має листя золотистого відтінку, рослина обмежена в зростанні – не вище ніж 20 см.

У палісаднику можна не влаштовувати паркан, натомість спробуйте виростити живопліт із тису або інших хвойників.

Квіткове царство

Любителями квітів палісадники використовуються для вирощування улюблених культур. Нерідко захоплені квітникарі збирають колекцію сортів багаторічників, розташовуючи їх у палісаднику – гарно і похвалитися можна. Часто місце на цій ділянці займають розкішні лілеї; граціозні лілійники; ароматні флокси; жоржини; гладіолуси. Поціновувачі айстр віддають усі вільні клумби саме цим квітам.

Оформити прибудинкову територію на свій смак зовсім неважко, головне – придбати необхідні сортові саджанці, а ось як раз з цим немає ніяких проблем. Запрошуємо до компанії Беккер – тут ви знайдете найрідкісніші садові раритети.

 

 

Ландшафтний дизайн: поради для початківців

Багато хто вважає, що сенс ландшафтного дизайну зводиться лише до підбору рослин і їх розташуванню на місцевості. Ландшафтне проектування — складний процес. Він включає в себе безліч етапів: від визначення виду ґрунту до планування садового  простору.

Рекомендуємо використовувати поради від Арне Мейнарда, який є одним з найпопулярніших ландшафтних дизайнерів у Великій Британії. Його роботи викликають захоплення, адже він вміло поєднує «дух місця» з його історією, природою та побажаннями власників. Всі його проекти не схожі один на одного: дизайнер працює і в модерні, і в традиційному класичному стилі.

Крок 1. Визначення основного ландшафтного стилю. Заміри участку

Ландшафтний дизайн: поради для початківців фото 1

Люди, котрі мають заміські будинки та вирішують прикрасити свою ділянку, здебільшого звертаються за допомогою до професіоналів. Ця стаття для тих, хто має бажання зробити це самостійно.

Для початку необхідно визначитись зі стилем ландшафтного дизайну. Перегляньте тематичні сайти та оберіть фото, які вам подобаються. При виборі звертайте увагу на кольорову гаму, розташування доріжок, сорти рослин. Надихайтеся фото у соцмережах, зокрема на Pinterest.

Наступне що потрібно зробити — заміри ділянки. Їх треба виконати максимально точно, беручи до уваги об’єкти, які залишаться незмінними (будинок та інші забудови, дерева, огорожа і т. д.).

Арне Мейнард радить — «Перш ніж почати працювати та втілювати свої грандіозні плани, попередньо записані та замальовані на папері, я намагаюся зрозуміти, чого в них не вистачає. Критичність по відношенню до власних робіт дозволяє мені створювати закінчені, чіткі композиції та образи, а не метатися між втіленням кількох “геніальних” ідей».

Якщо ваша ділянка надто велика, то радимо вам розбити її на сектори. Для цього намалюйте на папері примітивний план та обов’язково вкажіть на ньому незмінні об’єкти та ключові моменти. За допомогою компасу визначіть орієнтацію, напрямки вітру та освітлення вашої ділянки, тип ґрунту. Для останнього радимо дослідити придатні для нього рослини. Наступним кроком будуть точні вимірювання: вкажіть на схемі розміри, а на полях зробіть примітки.

Крок 2. Складання базового плану

Ландшафтний дизайн: поради для початківців фото 2

Використовуючи точні розміри, малюємо базовий план. Радимо вам розробити декілька дизайнів вашої ділянки, а вже потім визначити кращий. Тут знадобляться збережені вами фото. Проаналізуйте все, що вам сподобалось, і чи реально втілити цей задум. Врахуйте при цьому всі особливості вашої ділянки та клімату. Радимо використовувати якомога більший масштаб: як правило, для маленьких ділянок використовують 1:50 (1 см на кресленні відповідає 0,5 м на ділянці). Для великих ділянок використовуйте масштаб 1: 100 (в 1 см – 1 м).

Арне Мейнард — «Будь-який сад виглядає краще, якщо в ньому є кілька чітких ліній. Наприклад, невелика алея або доріжка, обсаджена підстриженими кущами. Це робить його гармонійним і показує відчуття міри у дизайнера».

Крок 3. Складання точної ландшафтної карти

Ландшафтний дизайн: поради для початківців фото 3

Ви можете малювати її на папері чи освоїти декілька простих комп’ютерних програм для дизайну. Враховуючи заданий вами масштаб, позначайте на карті всі елементи.

Наступний крок — детальне визначення складу ґрунту та підбір рослин, які будуть добре себе почувати у ньому. Враховуйте, що за допомогою добрив (органічних та мінеральних) склад субстрату можна покращити. Клімат також відіграє велику роль. Підберіть рослини, які характерні для нашого кліматичного поясу, виходячи з власних уподобань.

Крок 4. Дизайн ландшафтної ділянки

Ландшафтний дизайн: поради для початківців фото 4

Тепер приступаємо до найцікавішого — дизайну ділянки. Дістаємо всі збережені фото та придбані журнали, визначаємось зі стилем, кольоровою гамою та сортами рослин. Радимо обирати непримхливі та звичні для нашого клімату рослини — це полегшить догляд за ними. Варто враховувати наступне:

  • швидкість росту рослини;
  • її максимальну висоту та ширину;
  • допустимі сусідства серед культур.

Арне Мейнард — «Лише перфекціонізм врятує вас від зайвих витрат на неякісні матеріали та дозволить вам створити сад своє мрії. Завжди підбирайте тільки якісні матеріали, звертайте увагу на всі дрібниці та дотримуйтесь всіх правил будівництва».

Для початку створення ландшафтного дизайну варто вибирати більш прості, але красиві рослини. Початківцю буде досить складно доглядати та вирощувати екзотичні культури. Фахівці рекомендують зупинити свій вибір на таких рослинах:

  • ялівець;
  • папороть;
  • туя, соснові види рослин;
  • ірис;
  • верес;
  • барбарис;
  • канна;
  • калина;
  • різновиди деревовидних півоній;
  • бузок;
  • троянда;
  • гортензія;
  • примула;
  • лілея;
  • спірея.

При виборі рослин обов’язкового розглядайте їх в перспективі. Важливо все: колір, розмір, швидкість росту, допустиме сусідство і т. д. Також важливо, чи можна буде замінити їх, не порушуючи при цьому загальної концепції всього ландшафту.

Ландшафтний дизайн: поради для початківців фото 5

Професіонали рекомендують:

  1. Запорука охайності та доглянутості земельної ділянки залежить від вільного простору. Не намагайтесь посадити якомога більше різних сортів та використати кожний сантиметр вашої ділянки. У такому разі ділянка буде виглядати захаращеною і ніхто не помітить вашої творчості.
  2. Розміщуйте об’ємні елементи по центру. Важливо обрати не геометричний центр, а дизайнерський: один акцент, навколо якого буде розгортатися вся ландшафтна концепція. Центровим елементом може бути: альтанка, альпійська гірка, фонтан або міні-ставок.

Тепер ви знаєте основні тонкощі розробки дизайну для власної ділянки, залишається лише втілити задум в реальність. Радимо почитати додаткові матеріали про висадку рослин у відкритий ґрунт, підготовку насіння та субстрату  у нашому блозі. Там ви знайдете багато корисних порад та лайфхаків, які зможете застосувати без зайвих зусиль.